- зобов'язувати
- —————————————————————————————зобов'я́зуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
зобов'язувати
Смотреть что такое "зобов'язувати" в других словарях:
зобов'язувати — ую, уєш, недок., зобов яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. Накладати на кого небудь якісь обов язки, примушувати когось виконувати що небудь. || Примушувати кого небудь триматися, поводитися певним чином … Український тлумачний словник
зобов'язати — див. зобов язувати … Український тлумачний словник
зобов'язуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зобов язувати … Український тлумачний словник
обов'язувати — ую, уєш, недок., обов яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. і без додатка, заст. Зобов язувати … Український тлумачний словник
вимагати — 1) (чого, з інфін. і зі спол. щоб висувати перед ким н. якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось), домагатися, домогтися, диктувати (кому, що) Пор. наполягати 1), натискати I 2) (що, чого настирливо просити що н. у когось,… … Словник синонімів української мови
вимагати — а/ю, а/єш, недок., рідко ви/могти, ожу, ожеш; мин. ч. ви/міг, могла, могло; док., перех. 1) Настирливо просити що небудь у когось. 2) Ставити перед ким небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось. 3) Зобов язувати до чого… … Український тлумачний словник
контрактувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Складати угоду, контракт на одержання або використання кого , чого небудь; наймати, зобов язувати контрактом. Контрактувати робітників … Український тлумачний словник
накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… … Український тлумачний словник
обкладати — а/ю, а/єш, недок., обкла/сти і рідко обікла/сти, обкладу/, обкладе/ш, док., перех. 1) чим. Класти щось кругом, по всій поверхні кого , чого небудь. || Покривати чимось усю поверхню чого небудь; обличковувати. || Те саме, що обгортати 1). || безос … Український тлумачний словник
оподатковувати — ую, уєш, недок., оподаткува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Зобов язувати кого небудь сплачувати певну грошову суму чи вносити натуральну плату за користування чим небудь або за одержаний прибуток; обкладати податком, податками … Український тлумачний словник
